|
Св. ТОМИ
АКВІНСЬКОГО, пресвітера і Вчителя Церкви
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Сам 12, 1-7а.
10-17
Читання з Другої
Книги Самуїла
Тими днями Господь
послав пророка Натана до Давида, і він прийшов до нього та сказав йому: «Було
собі два чоловіки в однім місті, один багатий, а другий убогий. В багатого була
превелика сила овець і корів, а в бідного не було нічого крім овечки,
однісінької, маленької, що він її купив і годував, і вона росла в нього разом з
його дітьми. З його хліба вона їла й з його чаші пила, спала на його лоні й
була йому як дочка. Якось прийшов хтось у гості до багатого чоловіка, та цей
пожалував узяти зо своїх власних овець і корів, щоб зготувати подорожньому, який
прибув до нього, і він забрав овечку в убогого чоловіка й зготував її
чоловікові, що прийшов до нього». Тоді Давид скипів великим гнівом на того
чоловіка й скрикнув до Натана: «Як жив Господь! Чоловік, що зробив те заслужив
смерть. А за овечку поверне вчетверо за те, що вчинив таке й не мав співчуття».
Тоді Натан промовив до Давида: «Ти – той чоловік! Так говорить Господь, Бог
Ізраїля: Тепер меч навіки не відійде від дому твого за те, що ти Мене зневажив
і взяв жінку Уріїї-Хетита, щоб була тобі за жінку. Тому так говорить Господь: З
твого ж власного дому нашлю лихо на тебе; візьму твоїх жінок з-перед твоїх очей
і віддам їх ближньому твоєму, і він буде спати з ними перед обличчям цього
сонця. Ти потайки чинив це, а Я зроблю це явним перед усім Ізраїлем, перед
очима сонця». І сказав Давид до Натана: «Згрішив я проти Господа!» А Натан
відповів Давидові: «Та Господь прощає тобі гріх твій: ти не вмреш. Тільки ж за
те, що цією справою ти спонукав ворогів зневажати Господа, дитина, що в тебе
народилась, напевно вмре». І Натан пішов додому. Господь же вразив дитину, яку
вродила Давидові жінка Урії, і вона тяжко захворіла. Давид благав Бога заради
хлопця, постив, ходив у волосяниці, вночі ж лежав на долівці. Старші в палаці
робили все, щоб підняти його з землі, та він не хотів і не їв нічого з ними.
Слово Боже.
ПСАЛОМ
РЕСПОНСОРІЙНИЙ
Пс 51(50), 12-13.
14-15. 16-17 (П.: пор. 12а)
Створи, о Боже,
в мені серце чисте.
Створи в мені,
Боже, чисте серце *
і віднови
праведного духа в середині мене.
Не відкинь мене
від свого обличчя *
і не забери від
мене свого Святого Духа.
Поверни мені
радість свого спасіння *
і зміцни мене
Духом могутнім.
Я навчатиму
беззаконних Твоєї дороги, *
і безбожні
навернуться до Тебе.
Визволи мене від
крові, Боже – Боже мого спасіння. *
Мій язик радісно
проголошуватиме Твою справедливість.
Господи, Ти уста
мої відкриєш – *
і мої уста
звістять Тобі хвалу.
СПІВ ПЕРЕД
ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Так Бог полюбив
світ, що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто
вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 35-41
† Читання святого
Євангелія від Марка
Того дня, як
настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправимося на той бік». Відпустивши
натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним. Та
здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже
наповнювався водою. А Він був сам на кормі – спав на подушці. І будять Його, й
кажуть Йому: «Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?» Вставши, Він наказав
вітрові й звелів морю: «Перестань, ущухни!» І вітер перестав, і настала велика
тиша. І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?» А вони дуже
сильно злякалися і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море
Йому підкоряються?» Слово Господнє.
|
